Вступ
Існуючий генеральний план м.
Вознесенська розроблений в 1991 р. на розрахунковий період 25-30 років.
Закінчення терміну дії попереднього генплану та корінні зміни в політичній,
економічній, законодавчій і нормативній базі країни обумовили необхідність
розробки нового генерального плану м. Вознесенська.
Генеральний план м. Вознесенська
Миколаївської області виконаний, згідно договору № 809-01
від 4.07.2008 р., укладеного між Вознесенською міською радою та НДІ
проектування міст «ДІПРОМІСТО».
Генеральний план міста є основним
планувальним документом, який визначає напрямки і межі територіального розвитку
населеного пункту, функціональне зонування території, містить принципові
рішення щодо розміщення об’єктів загальноміського значення, організації вулично-дорожньої
мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і
благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних
процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.
За обсягом та змістом генеральний
план відповідає діючому законодавству України у галузі містобудування та
вимогам Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок
розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених
пунктів» та ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень».
В основу
проекту покладені матеріали, надані Вознесенським районним відділом статистики,
відділами Вознесенської міської ради, а також обстеження в натурі.
Графічні матеріали проекту розроблені на базі електронної цифрової карти міста, виконаної Східним державним підприємством геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики у 2008 р.
У
генеральному плані визначена стратегія розвитку міста на розрахунковий період
(до 2031 р.).
1. Сучасний стан
Вознесенськ – місто обласного
підпорядкування, центр Вознесенського району, розташоване в південній частині України, в центрі
Миколаївської області, на відстані
На території міста протікає ріка
Південний Буг з притокою Мертвовод.
Згідно постанови Кабінету Міністрів
України від 26 липня 2001 р. № 878, Вознесенськ віднесено до історичних
населених місць України.
У місті проживає 38,3 тис. чол., що
становить 54,3% загальної чисельності населення Вознесенського району та 3,2%
населення Миколаївської області.
Загальна кількість зайнятих у
господарському комплексі міста за видами економічної діяльності становить 17,8
тис. чол. (46,5% чисельності населення), у тому числі зайняті економічною
діяльністю на підприємствах, в установах, організаціях і громадських
об’єднаннях – 12,0 тис. чол. (67,4 % зайнятих у господарському комплексі),
фізичні особи і працюючі у них – 5,3 тис. чол. (29,8%), інші (зайняті в
особистому підсобному господарстві, самозайняті тощо) – 0,5 тис. чол. (2,8%).
Найбільша кількість населення міста
зайнята в промисловості (3,9 тис. чол.), транспорті та зв’язку (1,5 тис. чол.),
оптовій торгівлі та посередництві у торгівлі (1,2 тис. чол.), будівництві (0,7
тис. чол.) , що становить (60,8%) зайнятих економічною діяльністю на підприємствах,
в установах, організаціях і громадських об’єднаннях та 41,0% зайнятих у
господарському комплексі міста.
Промисловість є визначальною сферою
економічної діяльності міста, основу якої складає легка та харчова галузі.
Вознесенськ – транспортний вузол
півдня України, що поєднує залізничні колії та автомобільні дороги.
Послуги зв’язку абонентам надає
Центр електрозв’язку № 3 ВАТ „Укртелеком”.
Капітальне будівництво та ремонт на
території міста у 2007 р. здійснювали будівельні підприємства: ТОВ МП
"Мрія", ВАТ ПМК-93 "Промжитлводбуд", ТОВ "Вознесенська
мехколона – 9", ПП "Укрбудсервіс”, ТОВ "Тандем" та інші.
Філія ВАТЕК „Миколаївобленерго” Вознесенського району та Вознесенське
управління експлуатації газового господарства забезпечують енергоносіями виробничі
підприємства, установи, заклади та населення міста.
Станом на 1.01.2008 р. в місті
налічується 4104 суб’єкти підприємницької діяльності – фізичних осіб та 211
суб’єктів підприємницької діяльності – малих підприємств, на яких зайнято
відповідно 5,3 тис. чол. та 1,5 тис. чол.
За інвестиціями в основний капітал
лідируючу позицію серед видів економічної діяльності займають транспорт та
зв’язок доля яких становить 40,2% та промисловість, доля якої становить 20,8%
загального обсягу інвестицій по місту, а найменший обсяг інвестицій припадає на
сільське господарство (1,3%).
Інвестиції в основний капітал на
одну особу по Вознесенську становлять 2047 грн., що нижче показника по Україні
у 2 рази, а у порівнянні з Миколаївською областю у 1,5 рази.
Житловий фонд м. Вознесенська станом
на 1.01.2008 р. становив 689,1 тис. м2 загальної площі. Із
загального обсягу житлового фонду міста 33,7% припадає на багатоквартирну
забудову і 66,3% на забудову садибного типу.
Середня житлова забезпеченість
становить 18,0 м2/чол.
На 1.01.2008 р. із загального обсягу
житлового фонду 36,2% обладнано водопроводом і каналізацією, 41,1% –
центральним опаленням, 34,7% – гарячим водопостачанням, 34,7% – ваннами
(душовими), 98,0% – газом.
Вознесенськ – центр формування
культурного середовища Вознесенського району.
У місті працює 12 дитячих дошкільних
установ, 15 загальноосвітніх шкіл, 2 ПТНЗ, аграрний технікум, дитяча музична
школа, школа мистецтв, краєзнавчий музей, музей Є.А. Кібрика, 2 клуби,
кінотеатр, 5 бібліотек, стадіон, лікарняний комплекс тощо.
Територія міста Вознесенська, згідно
форми 6-зем., становить
Вознесенськ має сприятливі
передумови для подальшого соціально-економічного розвитку. До важливих
конкурентних переваг, які визначають специфіку використання території міста і
створюють умови для перспективного розвитку відносяться:
-
географічне положення;
-
наявність природних копалин поблизу
міста;
-
поклади якісної питної води та достатні об’єми технічної
води (розвідані та затверджені експлуатаційні запаси підземних вод (протокол
УТКЗ № 3543 від 18.12.1973 р.) в кількості 32,3 тис. м3/добу;
-
наявність річок;
-
забезпеченість енергоресурсами;
-
розвинута транспортна мережа (через місто проходить
регіональна автомобільна дорога державного значення (Р-06) Ульяновка-Миколаїв,
залізнична лінія Помічна-Колосівка тощо);
-
розмежування промислової та житлової зон міста;
-
наявність територіальних ресурсів для подальшого розвитку
промисловості, транспорту і частково житлового будівництва;
-
наявність земельних ділянок придатних для інвестування;
-
унікальність історичної спадщини, багаті культурні традиції;
-
наявність трудових ресурсів;
-
значний рівень ділової активності населення та його
самозайнятості;
-
високий освітній рівень населення міста;
-
наявність учбових закладів;
-
розвинута мережа медичних закладів тощо.
До слабких сторін віднесено:
-
відсутність достатньої кількості сировини для підприємств;
-
несприятливий інвестиційний клімат і незначні обсяги
залучених інвестицій;
-
значне зношення основних засобів виробництва;
-
знос транспортних засобів, транспортної мережі;
-
демографічна ситуація;
-
відсутність утилізації твердих побутових відходів;
-
нерівномірність розвитку бізнесу в галузі виробництва та
послуг;
-
незадовільний стан тепло-, водо-, енерго-мереж;
-
недостатні темпи розвитку житлового будівництва тощо.
2. Прогноз розвитку
господарського комплексу
Вирішальними чинниками для
подальшого розвитку господарського комплексу міста є наявність трудових
ресурсів, розвиненої транспортної інфраструктури, вільних виробничих приміщень,
територій для розміщення житлової забудови, промислових, транспортних,
комунальних, логістичних центрів та рекреаційних установ, сприятливого
бізнес-клімату тощо.
Стратегічним напрямком розвитку
Вознесенська є формування високоефективного господарського комплексу,
орієнтованого на досягнення сталого економічного і соціального розвитку міста у
довгостроковій перспективі з урахуванням загальнодержавних пріоритетів і
максимально ефективним використанням його ресурсного потенціалу в інтересах
підвищення рівня та якості життя населення.
На перспективу промисловість
залишається основою господарського комплексу міста де чисельність зайнятих
становитиме 4,3 тис. чол. проти 3,9 тис. чол. (відповідно на 1.01.2031 і
2008 р.р.). Провідне місце зберігається за легкою та харчовою
промисловістю.
Динаміка зайнятості в промисловості
за видами галузевої структури наведена в таблиці.
Динаміка зайнятості в
промисловості
(з урахуванням зайнятих у малих підприємствах)
Таблиця
|
№
з/п |
Види промислової діяльності |
Середня кількість зайнятих |
||||
|
Існуючий стан на 1.01.2008 р. |
Розрахунковий період на 1.01.2031 р. |
|||||
|
тис. осіб |
% |
тис. осіб |
% |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1 |
Переробна
промисловість |
3,2 |
82,1 |
3,7 |
86,0 |
|
|
1.1. |
Харчова промисловість та
перероблення сільськогосподарських продуктів |
1,2 |
30,8 |
1,1 |
25,5 |
|
|
1.2. |
Легка промисловість |
1,7 |
43,5 |
1,8 |
41,9 |
|
|
1.3. |
Промисловість
будівельних матеріалів |
- |
- |
0,4 |
9,3 |
|
|
1.4. |
Виробництв дрібних
металевих ємностей |
0,1 |
2,6 |
0,1 |
2,3 |
|
|
1.5. |
Інші галузі
промисловості |
0,2 |
5,2 |
0,3 |
7,0 |
|
|
2 |
Виробництво та
розподілення електроенергії, газу та води |
0,7 |
17,9 |
0,6 |
14,0 |
|
|
|
Всього |
3,9 |
100,0 |
4,3 |
100,0 |
|
Передбачається
підвищення ефективності використання транспорту (особливо
автомобільного) з метою повного і якісного задоволення потреб у перевезеннях
пасажирів і вантажів за рахунок будівництва об’їзної дороги, облаштування під’їзних
доріг, реконструкції та ремонту доріг міста. Транспорт та зв’язок і на розрахунковий період залишаться однією з важливих
сфер економіки міста. Чисельність зайнятих на підприємствах транспорту та
зв’язку становитиме 1,5 тис. чол.
Реструктуризація та
якісне оновлення виробництва, покращання середовища життєдіяльності населення
відбувається за безпосередньої участі будівельного комплексу. Збільшення обсягів капітального будівництва
передбачає збільшення чисельності зайнятих у будівельному комплексі на 14,3%.
По всім іншим видам діяльності
збільшення зайнятих незначне (оптова торгівля, професійно-технічні навчальні
заклади, освіта, фінансова діяльність), а у сфері державного управління
очікується скорочення зайнятих.
Особливі зміни очікуються у сфері підприємництва.
Розвиток малого і середнього підприємництва та інфраструктури бізнесу
віднесений до пріоритетних видів економічної діяльності. Діяльність малих
підприємств – це основа ринкової економіки, що спрямована на ефективний
розвиток міста завдяки технологічній гнучкості.
На перспективу передбачається ріст
чисельності зайнятих в підприємництві з 6,9 тис. чол. до 8,2 тис. чол.
В місті затверджена та діє „Програма
розвитку туризму у м. Вознесенськ на 2003-2010 роки”, в якій розроблені
інвестиційні пропозиції щодо розвитку спортивно-оздоровчого, екстремального,
мисливського, кінного та інших видів туризму, а також розвиток зеленого туризму
та виробництво екологічно чистої продукції у селах Вознесенського району.
Загальна кількість зайнятих у
господарському комплексі м. Вознесенська за видами економічної діяльності
наведена в таблиці.
Структура зайнятості населення у
господарському комплексі за видами економічної діяльності
Таблиця
|
№ з/п |
Види економічної діяльності |
Існуючий стан |
Розрахунковий період |
||
|
тис. осіб. |
% |
тис. осіб. |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. |
Зайняті економічною діяльністю на
підприємствах, в установах, організаціях і громадських об’єднаннях у
юридичних осіб (з урахуванням кількості зайнятих на малих підприємствах),
всього |
12,0 |
67,4 |
12,6 |
67,4 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
1.1. |
Промисловість |
3,9 |
21,9 |
4,3 |
23,0 |
|
1.2. |
Капітальне будівництво |
0,7 |
3,9 |
0,8 |
4,3 |
|
1.3. |
Транспорт та зв'язок |
1,5 |
8,4 |
1,5 |
8,0 |
|
1.4. |
Оптова торгівля та
посередництво у торгівлі |
1,2 |
6,7 |
1,3 |
6,9 |
|
1.5. |
Сільське господарство
|
0,1 |
0,6 |
0,1 |
0,5 |
|
1.6. |
Освіта, всього |
1,4 |
8,4 |
1,6 |
8,6 |
|
|
з них: |
|
|
|
|
|
|
-
виші та професійно-технічні навчальні заклади |
0,3 |
1,7 |
0,4 |
2,1 |
|
1.7. |
Охорона
здоров’я, соціальна допомога |
1,0 |
5,6 |
1,1 |
5,9 |
|
1.8. |
Операції
з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам |
0,4 |
2,3 |
0,5 |
2,7 |
|
1.9. |
Державне
управління |
0,7 |
3,9 |
0,3 |
1,6 |
|
1.10. |
Фінансова
діяльність |
0,18 |
1,0 |
0,2 |
1,1 |
|
1.11. |
Колективні,
громадські та особисті послуги |
0,34 |
1,9 |
0,3 |
1,6 |
|
1.12. |
Культура
та мистецтво |
0,18 |
1,0 |
0,2 |
1,1 |
|
1.13. |
Інші
(готелі, громадське харчування тощо) |
0,4 |
2,3 |
0,4 |
2,1 |
|
2. |
Фізичні особи і працюючі у них,
всього |
5,3 |
29,8 |
5,7 |
30,5 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
з
них: |
|
|
|
|
|
|
-
туристична діяльність |
0,02 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
|
3. |
Інші зайняті (одноосібники,
служителі релігійних культів, зайняті в особистому підсобному господарстві,
самозайняті та інші ) |
0,5 |
2,8 |
0,4 |
2,1 |
|
|
Всього: |
17,8 |
100,0 |
18,7 |
100,0 |
3.
Соціально-демографічний потенціал населення.
Трудові ресурси
Особливості демографічної ситуації. Станом на 1 січня
2008 р. кількість наявного населення становила 38,3 тис. осіб.,
постійного – 38,0 тис. осіб. Місто є четвертим за величиною населеним
пунктом Миколаївської області де проживає 3,2% населення регіону.
Протягом останніх п’ятнадцяти років
існує тенденція до скорочення чисельності населення міста. Порівняно з початком
1993 р. (у Вознесенську зафіксовано максимальну чисельність населення на
рівні 46,1 тис. осіб) вона зменшилась на 16,9%, що більше, ніж у
середньому серед міських поселень Миколаївщини та України в цілому.
Такі зміни спричинені від’ємними
значеннями показників як природного, так і механічного руху населення.
Народжуваність. Передбачається досягнення
більш високого рівня народжуваності внаслідок реалізації комплексу заходів у
сфері її стимулювання, зменшення смертності серед жінок, поліпшення
репродуктивного здоров’я.
Смертність. Передбачається зменшення
загального коефіцієнту смертності, що буде відображати очікуваний ефект від
проведення реформи системи охорони здоров’я, спрямованої на посилення
профілактики захворюваності та підвищення якості медичного обслуговування. Але
до кінця розрахункового періоду коефіцієнт смертності буде перевищувати
коефіцієнт народжуваності, тобто природний приріст залишається від’ємним.
Міграція. Очікується поступова
стабілізація чисельності прибулих у місто та скорочення вибуття з нього.
При цьому наприкінці прогнозного
періоду очікується суттєве скорочення темпів депопуляції внаслідок поліпшення
показників природного руху населення. Тому у м. Вознесенську до 2031 року
відбуватиметься поступове скорочення кількості населення, а загальна чисельність
становитиме 36,0 тис. осіб.
Трудоресурсний потенціал. Трудові ресурси – це населення, зайняте економічною
діяльністю або спроможне працювати, але не працююче з тих чи інших причинах. До
складу трудових ресурсів входить працездатне населення у працездатному віці
(чоловіки віком 16-59 років, жінки віком 16-54 роки окрім непрацюючих
інвалідів І та ІІ груп і непрацюючих осіб, які одержують пенсію на
пільгових умовах), фактично працюючі підлітки та працюючі особи пенсійного
віку.
Протягом останніх п’яти років у
м. Вознесенську відбувається скорочення кількості населення працездатного
віку як основної складової трудових ресурсів. Якщо за період 1990-2000 рр.
вона збільшилась до 24,8 тис. осіб, то в 2001-2007 рр. зменшилась до
22,1 тис. осіб.
Протягом прогнозного періоду
кількість осіб працездатного віку зменшиться до 19,3 тис.
Прогноз балансу трудових ресурсів враховує
також і рівень зайнятості у господарському комплексі міста осіб старшого за
працездатний вік, кількість яких збільшиться до 2,4 тис. при зменшення
контингенту непрацюючих інвалідів.
Поліпшення трудоресурсного
потенціалу міста можливе за рахунок оптимізації потоків маятникових трудових
мігрантів, що передбачає поступове зменшення кількості осіб, які приїжджають у
місто на роботу (внаслідок зниження міграційного потенціалу сільської
місцевості регіону через постаріння населення) та істотне скорочення кількості
осіб, які живуть у місті але працюють за його межами, у результаті створення
умов для їх працевлаштування. На кінець прогнозного періоду сальдо трудової
міграції становитиме близько 0,3 тис. осіб.
Надалі можна очікувати поступового поліпшення трудоресурсного потенціалу за рахунок покращення демографічної бази, а також ефективної політики у сфері зайнятості. Кількість трудових ресурсів у 2030 р. становитиме 21,8 тис. осіб.
Баланс та розподіл трудових
ресурсів
Таблиця
|
№ |
|
2007 |
2030 (прогноз) |
||
|
тис. осіб |
% |
тис. осіб |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. |
Кількість населення |
38,3 |
100,0 |
36,0 |
100,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
|
-
кількість населення у працездатному віці |
22,1 |
57,7 |
19,3 |
53,6 |
|
2. |
Трудові ресурси, всього |
22,9 |
59,8*/ |
21,8 |
60,6*/ |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
|
-
працездатне населення у працездатному віці (за виключенням
непрацюючих пенсіонерів та інвалідів
І і ІІ груп у працездатному віці) |
20,9 |
54,6 |
19,1 |
53,1 |
|
|
-
особи старші працездатного віку та підлітки, зайняті в
економіці міста |
1,8 |
4,7 |
2,4 |
6,7 |
|
|
-
сальдо маятникової міграції |
0,2 |
0,5 |
0,3 |
0,8 |
|
3. |
Розподіл трудових ресурсів: |
22,9 |
100,0 |
21,8 |
100,0 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
3.1. |
Зайняті
у господарському комплексі міста |
17,8 |
77,7 |
18,7 |
85,8 |
|
|
з
них: |
|
|
|
|
|
|
-
зайняті економічною діяльністю на
підприємствах, в установах, організаціях і громадських об’єднаннях (з
урахуванням зайнятих на малих підприємствах), всього |
12,0 |
52,4 |
12,6 |
57,8 |
|
|
-
фізичні особи – суб’єкти
підприємницької діяльності та працівники у фізичних осіб-підприємців |
5,3 |
23,1 |
5,7 |
26,2 |
|
|
-
інші зайняті (одноосібники, зайняті в особистому
підсобному сільському господарстві, служителі релігійних культів, само
зайняті та інші) |
0,5 |
2,2 |
0,4 |
1,8 |
|
3.2. |
Безробітні
у працездатному віці, зареєстровані в державній службі зайнятості |
1,2 |
5,2 |
0,6 |
2,7 |
|
3.3 |
Особи
в працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва |
1,0 |
4,4 |
1,5 |
6,9 |
|
3.4. |
Незайняте працездатне населення у працездатному віці
та інші (працівники, що
знаходяться у відпустках за вагітністю та зайняті вихованням дітей; особи, зайняті в домашньому
господарстві; особи, які зневірились знайти роботу; особи, які не мали
необхідності у працевлаштуванні та ін.) |
2,9 |
12,7 |
1,0 |
4,6 |
Примітка: */ % до загальної кількості населення м. Вознесенська.
4. Обсяги і розміщення житлового
будівництва
Житлова проблема є
однією з найгостріших проблем міста. Забезпечення населення Вознесенська житлом
в достатньому обсязі і з необхідним рівнем комфорту проживання повинно стати основою
міської житлової політики.
Обсяги житлового будівництва на
розрахунковий період визначені виходячи із прогнозної чисельності населення, з
величини територіально-ресурсного потенціалу,
необхідності забезпечення кожної сім’ї окремою квартирою або будинком,
попиту населення на той чи інший тип житла (багатоквартирний або одноквартирний)
та житловою забезпеченістю.
При розрахунку обсягів житлового
будівництва передбачалося, що частина існуючого житла вибуватиме з експлуатації
і становитиме 0,6 тис. м2 загальної площі.
Житловий фонд, що зберігається,
становитиме 688,5 тис. м2, у тому числі фонд багатоквартирних
будинків – 232,1 тис. м2, фонд будинків садибного типу – 456,4 тис.
м2, в якому на кінець розрахункового періоду буде проживати 31,7
тис. чол.
Згідно з демографічним прогнозом
чисельність населення міста на кінець розрахункового періоду становитиме 36,0
тис. чол. і виходячи з цього, генеральний план повинен вирішити проблему
розселення 4,3 тис. чол.
Нове будівництво, включаючи добудову
на існуючих садибних ділянках, визначене в обсязі 360,0 тис. м2, у
тому числі:
багатоквартирне – 63,5 тис. м2 (17,6%);
садибне – 296,6 тис. м2 (82,4%), у тому числі
близько 177 тис. м2 (59,7% від нового садибного будівництва)
добудова на існуючих садибних ділянках.
На кінець розрахункового періоду
житловий фонд міста досягне 1050,0 тис. м2, тобто у порівнянні з
існуючим збільшиться у 1,5 рази. Частка багатоквартирного фонду становитиме
28,2%, садибного – 71,8%; на 1.01.2008 р. ці показники дорівнювали відповідно
33,7% та 66,3%. Із загальної чисельності населення на кінець розрахункового
періоду в багатоквартирному фонді буде проживати 10,9 тис. чол. (30,3%), а
у садибній забудові 25,1 тис. чол. (69,7%).
Середня житлова забезпеченість в
місті складе 29,1 м2/чол.: в багатоквартирному фонді – 27,1 м2/чол.,
в садибному – 30,0 м2/чол.
Обсяги та розміщення нового житлового
будівництва
Таблиця
|
№
з/п |
Найменування площадок |
Щільність (чол./га) |
Територія
(га) |
Житловий фонд
(тис. м2) |
Населення
(тис. чол.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
І. Багатоквартирна забудова
На територіях
реконструкції |
|||||
|
1. |
Площадка
№ 1 (2 – поверх) |
140 |
1,0 |
3,7 |
0,14 |
|
2. |
Площадка
№ 2 (5 – поверх) |
210 |
3,7 |
21,1 |
0,78 |
|
|
Всього |
- |
4,7 |
24,8 |
0,92»0,9 |
|
На вільних територіях |
|||||
|
3. |
Площадка
№ 3, МКР-3
(5-поверх) |
190 |
6,5 |
32,4 |
1,2 |
|
Незавершене будівництво |
|||||
|
4. |
вул.
Шевченка, 25 (5 – поверх) |
- |
- |
1,47 |
0,05 |
|
5. |
вул.
Косіора, 82 (5 – поверх) |
- |
- |
2,6 |
0,1 |
|
6. |
вул.
Ньютона (5 – поверх.) |
- |
- |
2,25 |
0,08 |
|
|
Всього |
- |
- |
6,34»6,3 |
0,23»0,2 |
|
|
Разом (п. І) |
|
11,2 |
63,5 |
2,3 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
ІІ. Садибна забудова
На вільних територіях |
|||||
|
1. |
Площадка
№ 4 „Південна” |
|
20 |
24,0 (160)* |
0,4 |
|
2. |
Площадка
№ 5 „Молодіжна” |
|
24 |
28,8 (192)* |
0,48 |
|
3. |
Площадка
№ 6 „Виноградна” |
|
48,5 |
58,2 (388)* |
0,97 |
|
4. |
Площадка
№ 7 „Зелений Гай” |
|
7,5 |
9,0 (60) |
0,15 |
|
5. |
Добудова
на існуючих присадибних ділянках |
|
- |
176,6 |
- |
|
|
Всього (п. ІІ) |
|
100 |
296,6 (800)* |
2,0 |
|
|
Разом (п. І + п. ІІ) |
|
111,2 |
360,1 (800)* |
4,3 |
Примітка: */ в дужках – кількість садиб.
5. Розрахунок і розміщення
установ та підприємств обслуговування
Розрахунок
ємності установ і підприємств обслуговування на перспективу виконаний у
відповідності з перспективною чисельністю населення міста (36,0 тис. чол.),
населення Вознесенського району (32,0 тис. чол.) та згідно з нормативами ДБН
360-92** і відображає соціально-гарантований рівень, що відповідає необхідним
стандартам життя.
Необхідна
кількість місць в дитячих дошкільних закладах, загальноосвітніх школах,
позашкільних установах, міжшкільних центрах комп’ютерного і виробничого
навчання і потужність молочної кухні розраховані відповідно до очікуваної на
перспективу статево-вікової структури населення, основою для розрахунку якої є
дані Всеукраїнського перепису населення 2001 р. При розрахунку необхідної
кількості місць у загальноосвітніх школах враховано, що орієнтовно 0,5 тис.
дітей шкільного віку навчатимуться в ПТНЗ та ВУЗах І-ІІ рівня акредитації.
Існуюча
кількість місць у загальноосвітніх школах (5560 місць) і у позашкільних
установах (580 місць) задовольняє нормативну потребу на розрахунковий період.
Але, враховуючи нові тенденції у навчанні (необхідності приміщень для
комп’ютерних класів, предметних кабінетів, зменшення чисельності учнів у класі)
та освоєння під житлове будівництво вільних від забудови територій та
необхідністю дотримання максимально дозволених радіусів в обслуговуванні,
загальна кількість місць у загальноосвітніх школах та у позашкільних установах
на перспективу буде перевищувати нормативну. Генеральним планом передбачається
розміщення нової школи на території площадки № 6 „Виноградне” та будівництво
дитячої спортивної школи по вул. Ньютона.
Враховуючи низький рівень
забезпеченості населення Вознесенська та району територією під відкритими
площинними спортивними спорудами та спортивними залами загального користування,
передбачається їх розміщення у зонах відпочинку на березі річки Мертвовод. Генеральним
планом пропонується організація ринкового комплексу по вул. Жовтневої
революції (за рахунок території складів, які намічені до передислокації), а в
зоні загальноміського центру та центрах житлових районів можливе розміщення
ненормованих об’єктів, а саме: офісних приміщень, бізнес-структур, торговельних
та розважальних комплексів, виставкових центрів (у складі яких кінотеатр,
дискотека, клуб, торгівля, ресторани, бари тощо).
6. Архітектурно-планувальна
організація території
Згідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 «Про
затвердження Списку історичних населених місць України», м. Вознесенськ
віднесено до історичних. Згідно з цією Постановою визначається історичний ареал
міста, який охоплює історично сформовану частину міста, що зберегла старовинний
вигляд, розташування і характер забудови.
Українським державним
науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» у 2008 р.
розроблений «Історико-архітектурний опорний план з визначенням історичного
ареалу та проект зон охорони м. Вознесенськ, Миколаївської області».
Результати досліджень, ступень
збереженості планувальної структури, концентрація об’єктів культурної спадщини
дозволили встановити історичний ареал, який охоплює територію історичного центру
міста на правому березі р. Мертвовод. Ця територія характеризується найбільшою
концентрацією об’єктів культурної спадщини і значним ступенем збереженості
автентичної регулярної планувальної структури, наявністю 3-х пам’яток
садово-паркового мистецтва. Територія історичного ареалу охоплює і
загальноміський центр, де зосереджуються значні будівлі та споруди. Південна та
східна його межі включають узбережну частину правого берега р. Мертвовода.
Для
збереження історичного образу міста найбільшу актуальність має охорона
культурної спадщини центрального району.
Відповідно
до історико-архітектурного опорного плану м. Вознесенська передбачається
визначення зон охорони та режим використання територій, які дозволять
забезпечити захист всього комплексу культурної спадщини зосередженого на
історичних територіях міста за рахунок обмежень щодо використання цінних
територій.
Відповідно
до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зони охорони
належать до категорії земель історико-культурного призначення.
Згідно
роботи проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» визначені такі зони
охорони:
-
охоронна зона пам’ятки національного значення та оточуючі
зони суворого регулювання забудови, які дозволять зберегти історичне середовище
альтанки та парку ім. Островського – пам’ятки садово-паркового мистецтва;
-
зона суворого регулювання забудови комплексу кварталів вул.
Пушкінської, що передбачає мінімальні перетворення і визначається найбільшою
концентрацією пам’яток архітектури;
-
зони суворого та загального регулювання забудови історичного
центру;
-
зони охоронюваного ландшафту;
-
окремо розташовані зони охорони та режимні використання
території.
В охоронних
зонах забороняється:
-
розміщення промислових підприємств, транспортних, складських
та інших споруд, які створюють великі вантажні потоки;
-
будівництво транспортних магістралей, розв’язок, естакад,
мостів та інших інженерних споруд;
-
розміщення будівель лінійної структури значної довжини,
блокованих та багато секційних житлових будинків;
-
роботи не пов’язані з охороною, реабілітацією і відновленням
ландшафту на території зон охоронюваного ландшафту.
Зони
регулювання забудови мають різний режим забудови та використання територій,
враховуючи умови рельєфу, ступінь віддаленості від пам’яток архітектури та
містобудування національного значення. Встановлений в них режим підрозділяється
на суворий та загальний.
В зонах
регулювання забудови забезпечується:
-
охорона об’єктів культурної спадщини та історичної значної і
рядової забудови;
-
збереження історичної рядової забудови вздовж червоних ліній
вулиць;
-
збереження візуальних зв’язків між історичними спорудами та
ландшафтним оточенням, озеленення та упорядження виразних елементів ландшафту;
-
збереження ландшафту та архітектури будинків, планувального
модуля. Нова забудова за масштабом, об’ємно-просторовим вирішенням, характером
будівельних матеріалів та стилістикою фасадів підпорядковується історичній
забудові;
-
допустима висота нової забудови до гребня даху
-
зони охоронного ландшафту можуть використовуватися для
рекультивації ландшафту, рекреації з мінімальним благоустроєм і для традиційної
господарської діяльності, що не порушує ландшафт, і не вимагає зведення
капітальних будівель і споруд.
Усі архітектурно-планувальні заходи
в межах історико-архітектурної зони м. Вознесенська, включаючи
функціональне оновлення, регенерації, повинні здійснюватись відповідно з
вимогами Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Територія міста Вознесенська за
функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну,
виробничу і ландшафтно-рекреаційну зони.
Сельбищна зона. На даний час сельбищна зона міста являє собою
компактне сельбищне утворення, яке складається із трьох частин орієнтованих на
річки Південний Буг і Мертвовод: центральна частина, район Натягайловки, район
Болгарки та Виноградного.
Генеральним планом намічається
розвиток сельбищної зони міста: в районі Виноградного та Болгарки, в
центральній частини міста в її північній частині, а також в районі, що прилягає
до заводу «Зелений гай». Генеральним планом передбачається упорядкування
забудови усієї сельбищної зони міста, зокрема винос за її межі ряду
промислово-складських та комунальних об’єктів.
Виробнича зона. На даний час в північній частинні міста по обидва
боки вул. Жовтневої революції сконцентрований ряд значних промислових
підприємств, складів і комунальних об’єктів міста. Крім того, ряд більш дрібних
підприємств розташовано вздовж відводу залізниці по обидва боки, а також
безпосередньо серед житлової забудови.
Генеральним планом передбачається
подальший територіальний розвиток існуючих виробничих зон міста за рахунок
освоєння нових вільних від забудови територій в межах міста, а також за його
межами за рахунок земель Бузької сільради у розмірі
Ландшафтно-рекреаційна зона. Основу ландшафтно-рекреаційної
зони міста – її природний каркас, на даний час складають р. Південний Буг, р.
Мертвовод, їх прибережні території, а також ряд ділянок Вознесенського Держлісгоспу,
що безпосередньо з заходу прилягають до міста.
Крім
прибережних територій до складу ландшафтно-рекреаційної зони входять озеленені
території, що розташовані на певній відстані від узбережжя і які представлені
існуючими парками та скверами, що знаходяться в межах сельбищних територій.
Генеральним
планом передбачається значний розвиток ландшафтно-рекреаційної зони міста за
рахунок створення розвиненої системи зелених насаджень, основу якої складають
зелені насадження загального користування.
В основному нові зелені насадження
намічаються вздовж річок Південний Буг та Мертвовод.
Планувальна структура міста
встановлена виходячи з умов розселення за принципом трудового тяжіння,
раціональної організації виробничих зон, сельбищних зон, мережі обслуговування,
системи зелених насаджень, магістралей та транспорту.
Вся
територія міста поділена на окремі планувальні утворення, розміри яких
визначені природними та штучними перепонами, якими є річки Південний Буг та
Інгул, залізничні колії, розташуванням та начертанням у плані міста, характером
їх подальшого розвитку.
За межами розрахункового періоду
територіальний розвиток міста передбачається за межами міста на лівому березі
р. Мертвовод вздовж нової дороги державного значення Ульяновка-Сімферополь.
Планувальна структура сельбищних
територій.
Планувальна структура сельбищних територій міста сформована на основі системи
розселення, що складається в місті, у взаємозв’язку з організацією житлових
районів, які формуються з урахуванням системи культурно-побутового обслуговування,
магістрально-вуличної мережі, системи зелених насаджень.
В основу
планувальної структури закладено розподіл сельбищних територій на житлові
райони, до складу яких включаються окремо розташовані промислові, складські і
комунальні підприємства, а також зелені насадження, які розташовані
безпосередньо в межах житлових районів.
Житлові райони скомпоновані навколо
їх громадських центрів. У місті виділені чотири житлових райони – Центральний,
Північний, Західний, Східний та один житловий квартал – Пряме. До Центрального
району входить загальноміський центр.
Планувальна структура виробничих
територій.
До виробничих територій включені найбільш значні території промислових
підприємств, залізниці, підприємств автотранспорту, комунальні території, бази,
склади, території об’єктів спецпризначення та інші.
Центральний
житловий район
В його межі
включена територія центральної частини міста, яка обмежена зоною відводу
залізниці, р. Мертвовод, вул. Котляревського.
Північна
частина житлового району являє собою район з існуючою садибною забудовою, який
охоплює центральне ядро району, що складається із 2, 3, 5 поверхових житлових будинків,
а також загальноміського центру.
Композиція
центрального ядра регулярна, позбавлена яскраво виявленого центру, планувальна
структура складається із окремих кварталів.
Результати
досліджень, концентрація об’єктів культурної спадщини дозволили у Центральному
районі встановити історичний ареал, який охоплює основну територію історичного
центру міста, а також було запропоноване взяти на облік і встановити зону регулювання
забудови для кварталів двоповерхової житлової забудови вздовж залізниці та вул.
Леніна по обидва боки від залізничного вокзалу. Це житлова забудова Одеської
залізниці, побудованої у 1910 роках.
Загальноміський
центр практично територіально визначився і сформований, одночасно є центром
житлового району. Більша частина житлового району знаходиться у зоні
регулювання забудови суворого режиму, де не допускаються зміни планувальної
структури, крім відновлення її втрачених елементів, зберігається історичний
масштаб забудови.
Таким
чином, існуюча житлова забудова, її поверховість зберігається, існуючий ветхий
житловий фонд відтворюється по архівним матеріалам, зберігаючи своє
архітектурно-смислове рішення. Рішення нових будівель повинні гармонійно
поєднуватися з оточуючою забудовою. Висота нової забудови –
Нова
багатоквартирна житлова забудова генеральним планом намічається за межами
історичного ареалу на території консервного заводу.
Генеральним
паном намічається подальший незначний розвиток загальноміського центру:
-
реконструкція існуючого стадіону, будівництво поряд з ним
вздовж вул. Синякова на місці оптового ринку – спортивного залу;
-
реконструкція ринкового кварталу з виносом існуючого ринку,
з будівництвом всередині кварталу нових торговельних приміщень висотою до
-
будівництво торгово-офісних приміщень на розі вулиць
Кибрика-Жовтневої революції на місті існуючих складських приміщень;
-
розміщення нового вищого житлового закладу на розі вул.
Жовтневої революції та пров. Белінського на місті існуючих складів.
Архітектурно-просторова
композиція центру має зв'язок з парковою зоною, яка намічається вздовж р.
Мертвовод з організацією пляжних територій в межах набережної між вул. Леніна
та вул. Жовтневої революції. Із паркової зони намічається винос гаражів,
розташованих по вул. Жовтневої революції, 28а в район існуючих гаражів по вул.
Євгенії Бош.
Спортивна
зона загальноміського центра з центральним стадіоном, комплексом спортплощадок
і спортивних споруд генеральним планом запроектована на лівому березі
р. Мертвовод у Східному житловому районі.
Північний
житловий район. Розміщується суміжно з Центральним районом і є його продовженням у
північному напрямку.
Південна
частина
району від вул. Котляревського до вул. Кутвицького вся забудована в основному
садибними житловими будинками.
Центральна
частина
району частково забудована 3-5 поверховими житловими будинками. Це так званий
ІІІ мікрорайон. Генеральним планом намічається і далі забудова його
багатоквартирною житловою забудовою, а також розміщення тут центру усього Північного
житлового району вздовж вул. Жовтневої революції. На території центру
розміститься комплекс готелів, офісів, торгово-розважального центру. Вул.
Сухомлинського запроектована як пішохідна зона.
Північна
частина
району розташована на землях, які раніше належали Держплемстанції, а на даний
час входять до меж міста. На цій території розпочато будівництво садибної
забудови, подальший розвиток якої намічається генеральним планом.
Вздовж
залізничної гілки по обидва боки її розміщені гаражі індивідуальних машин
боксового типу, територія яких і далі буде розширюватися. Також передбачається
для зберігання легкового транспорту будівництво тут наземного багатоповерхового
гаражу.
Існуюче
кладовище «Лагерне» генеральним планом намічено під розширення до спецтериторії.
Західний
житловий район (Натягайловка). Розташований на захід від Центрального району за
залізничною магістраллю і являє собою значне у плані житлове утворення, яке з
півдня прилягає до р. Південний Буг. Це – район існуючої садибної забудови, за
винятком невеликого кварталу 2-3 поверхової забудови біля центральної садиби і
вінзаводу «Зелений Гай», а також ряду будинків по вул. Менжинського.
Генеральним
планом нова садибна забудова намічається в кварталі поблизу заводу «Зелений
Гай» по вул. Молодогвардійській. Тут також запроектовано будівництво нової
міжрайонної дитячо-молодіжної спортивної школи, зарезервована територія під
офісно-торговельний центр та об’єкти обслуговування.
Генеральним
планом передбачається розширення існуючої лікарні міста. Виносу за межі міста
підлягає Державна районна лікарня ветеринарної медицини.
В цьому
районі намічається розширення меж міста за рахунок земель Бузької сільради
вздовж берега р. Південний Буг. За рахунок нових територій організується зона
відпочинку населення міста з прибережним парком та пляжами, а також
запроектована комунальна зона, яка охоплює ряд існуючих водозабірних свердловин
і є їх І зоною санітарної охорони. Навколо комунальної території запроектовані зелені
насадження спецпризначення.
Східний
житловий район (Болгарка-Виноградний). Район розташовано на лівому березі
р. Мертвовод, складається він з двох окремих житлових масивів існуючої садибної
забудови – Болгарки та Виноградного, різних за величиною території.
На перетині
вул. Тітова та Рози Люксембург знаходиться будівля Казанської церкви на
Болгарці, яку згідно історико-архітектурного опорного плану запроектовано
віднести до окремих архітектурних об’єктів непересічного містобудівного
значення з встановленням окремих зон суворого та загального регулювання
забудови.
На окраїні
району вздовж вул. Тимирязева по обидва її боки розташовані: Вознесенська ВАТ
ЕК «Миколаївобленерго», електропідстанція 150/35/10 кВ, ретранслятор,
шляхо-експлуатаційна ділянка та значні складські території.
Згідно
рішень генерального плану садибна забудова цього житлового району буде
розширюватися на двох окремих площадках. Менша з них розміщується на Болгарці
на вільних територіях в існуючих межах міста.
Друга
площадка, значно більша, розміщується на лівому березі р. Мертвовод, в районі
Виноградного, на північ та схід від нього за існуючими межами міста на землях
Таборівської сільради.
Центр
району генеральним планом намічено на лівому березі р. Мертвовод вздовж нової
магістралі, яка є продовженням вул. Котляревського.
Вздовж
усього лівого берега р. Мертвовод в заплавній і терасовій частині запроектована
рекреаційна зона з організацією парку, лугопарку та спортивного комплексу.
Існуюче
кладовище, яке знаходиться серед житлової забудови підлягає закриттю. Територія
навкруги нього запроектована під зелені насадження спецпризначення.
Житловий
квартал «Пряме». Розташований окремо на відстані
Рішенням
Миколаївської обласної ради від 17.03.2006 р. № 20 с. Пряме було включено до
меж м. Вознесенськ. До меж увійшли існуючі житлові квартали з садибною
забудовою.
На в’їзді з
боку міста в районі вулиць Миколаєва,
Терешкової та Поповича розташований центр обслуговування до складу якого
входить: торговельний центр, клуб, школа, дитячий садок, амбулаторія, школа.
Вільних
територій в даному кварталі немає і подальший його територіальний розвиток
генеральним планом не намічається.
На даний
час в місті сформована промислово-складська та комунальна зона, до якої прокладені
залізничні під’їзді колії, розташована в північній частині міста вздовж
вул. Жовтневої революції по обидва її боки. В межах цієї зони знаходиться
біля
На південь
від цієї зони вздовж відводу залізниці та вул. Жовтневої революції до вул. 1-ої
п’ятирічки на півдні розміщено ряд комунально-складських підприємств. Ці підприємства,
а також ті, що знаходяться в сельбищ ній зоні міста залишаються на своїх місцях
завдяки відсутності санітарних розривів до житлової забудови. Комунальне та
складське господарство намічено розмістити на ділянках, по вул. Мічурина, з
ліквідацією заболочених ділянок.
7. Ландшафтно-рекреаційна
зона
Існуючі
насадження загального користування міської забудови
займають
Найбільш
значними з існуючих об’єктів цієї групи озеленених територій є парки:
ім. Т.Г. Шевченка (
Генеральним
планом передбачене збільшення площі озеленених територій групи загального
користування міської забудови, а саме парків, скверів до
Генпланом
передбачено створити парк площею
В
центральній частині міста, в долині р. Мертвовод, намічається створення
набережної з пляжем (загальна площа об’єкту
До групи
насаджень загального користування відносяться озеленені території за межами
забудови – лісопарки, лугопарки.
В проектних
межах міста існують
До насаджень обмеженого
користування
включаються ділянки зелених насаджень багатоквартирної і садибної забудови,
установ обслуговування, промислових і комунальних підприємств, громадських
організацій і установ, закладів освіти, охорони здоров’я.
Для усіх
об’єктів цієї групи насаджень важливим є ступінь озеленення територій, ця
ступінь має бути не менша нормативної. Велике значення має дендрологічний склад
насаджень, який повинен відповідати ґрунтовим і кліматичним умовам.
Насадження спеціального
призначення.
Насадження цієї групи надзвичайно різні за характером і функцією. Ця група
насаджень включає:
-
зони санітарної охорони джерел водопостачання;
-
санітарно-захисні зони промпідприємств, території кладовищ
та їх санітарно-захисних зон;
охоронні
зони інженерних споруд, включно – автошляхів, залізниці, інженерних
комунікацій.
Елементами
зеленої зони інженерних споруд є ділянки зелених насаджень в їх охоронних
зонах.
9. Інженерно-транспортна
інфраструктура
9.1. Транспорт
Транспортні
зв’язки міста Вознесенська забезпечує розвинута мережа автомобільних доріг.
Безпосередньо через місто Вознесенськ проходить регіональна автомобільна дорога
державного значення Ульяновка-Миколаїв (Р-06).
Обслуговування
пасажирів у всіх видах сполучення забезпечує автовокзал 3 класу, розташований
на вул. Жовтневої революції, 148. Автовокзал займає територію
За 2007 рік
з автовокзалу відправлено 58,7 тис. пасажирів, із них 40,3 тис. у міжміському
сполученні, 18,2 тис. у приміському. Крім автовокзалу частину зовнішніх
пасажироперевезень здійснює тимчасова автостанція, яка знаходиться біля ринку.
Станція
Вознесенськ розташована на електрифікованій залізничній лінії
Помічна-Колосівка. Лінія одноколійна з двоколійними вставками.
Річний обсяг відправлення
пасажирів за 2007 рік становив 106,7 тис., з них 36,5 тис. – у прямому, 22,5 –
у місцевому, 47,7 – у приміському сполученнях.
У
місцях перетину залізничної лінії з магістральними вулицями функціонують 2
регульованих переїзди.
Основу структури вуличної мережі міста складають магістральні
вулиці.
Найбільші
транспортні потоки (міські та транзитні) концентруються на головній
транспортній артерії міста Жовтневої Революції-Осадчого-Рози Люксембург
(ділянки вулиць мають обмежену проїзну частину від
Загальна
довжина магістральної вуличної мережі міста дорівнює
Міські
пасажирські перевезення забезпечує автобусний транспорт та частково приватний
легковий та службовий. У місті організовано 20 автобусних маршрутів.
Міські
автобусні маршрути обслуговують автобуси великої та середньої місткості АТВТ
«Вознесенськавтотранс». Річний обсяг перевезених
пасажирів автобусним транспортом у міському сполученні орієнтовно становить –
5,6 млн. пасажирів.
За звітними даними УДАІ м.
Вознесенська на 01.2007 р. у місті налічувалось 8530 одиниць транспорту, із
них: 6130 – легкові, 2400 – вантажні.
Загальний рівень
автомобілізації у місті складає 160 автомобілів на 1000 мешканців.
Зберігання індивідуальних
легкових автомобілів здійснюється у 8 гаражних кооперативах загальною ємністю
2000 машино-місць.
Забезпеченість населення, що
мешкає в районах багатоповерхової забудови, місцями зберігання становить 100%.
Для
технічного обслуговування парку легкових автомобілів у місті функціонує 3 СТО
та 11 АЗС.
Генеральний план передбачає
суттєве посилення існуючої системи зовнішнього транспорту м. Вознесенська.
Згідно з
ТЕО «Розвитку автомобільної дороги за напрямком Ульяновка-Миколаїв-Херсон-Красноперекопськ-Сімферополь»,
розробленим інститутом «УКРДІПРОДОР» передбачається будівництво міжнародної
автомобільної дороги державного значення Ульяновка-Сімферополь, яка пройде
вздовж східної сторони міста за його межами. У місцях перетину під’їздів з запроектованою
автодорогою передбачаються транспортні розв’язки в різних рівнях.
Генеральним
планом зарезервовано площадку під будівництво автовокзалу у східній частині
міста на виході до запроектованої міжнародної траси по вул. Тимірязєва.
Генеральним
планом запроектовані штучні споруди на перетинах залізничної лінії з
магістральними вулицями Котляревського-228 та Зої Космодем’янської.
Залежно від
функціонального призначення та планувальних міркувань закладені параметри
перспективної магістральної вуличної мережі міста.
Загальна
протяжність магістральної вуличної мережі міста на розрахунковий період –
63,0 км. Щільність вуличної мережі міста – 2,3 км/км2.
Передбачений генеральним
планом розвиток магістральної вуличної мережі і підвищення її пропускної
спроможності сприятиме покращанню роботи міського пасажирського транспорту.
Обслуговування
внутрішньоміських пасажироперевезень передбачається за існуючою схемою.
Додатково
до існуючих ліній автобусу на розрахунковий період передбачається організація
нових ліній призначених для обслуговування районів перспективної житлової
забудови.
Загальна
довжина ліній руху автобусу на розрахунковий період становитиме – 61,0 км.
Щільність транспортної мережі – 2,4 км/км2.
Розрахунок
перспективного автомобільного парку міста виконаний на основі закладеного рівня
автомобілізації на розрахунковий період – 300
автомобілів на 1000 мешканців при перспективній чисельності населення 36,0 тис.
мешканців.
Весь індивідуальний автотранспорт мешканців міста
передбачається повністю забезпечити місцями постійного паркування.
Легкові
автомобілі власників, що мешкають у садибній забудові, будуть зберігатися на
території цих земельних ділянок.
Проект
передбачає будівництво двохповерхового гаражу у районі нового багатоповерхового
будівництва площадка № 3, МКР-3, та триповерхового гаражу у районі
багатоповерхового будівництва площадка № 2 (р-н консервного заводу).
Для
технічного обслуговування очікуваного парку легкових автомобілів на
розрахунковий період додатково необхідно розмістити 2 СТО по 8 постів. Існуючих
потужностей АЗС буде достатньо.
9.2.
Водопостачання
Джерелом
водопостачання м. Вознесенська є підземні води Причорноморського артезіанського
басейну та поверхневі води р. Південний Буг. Водопостачання міста здійснюється
централізованою комунальною системою водопостачання та локальними системами
водопостачання промислових підприємств. Установлена виробнича потужність
комунального водопроводу 13,00 тис. м3/добу.
Відбір води здійснюється на 4
головних ділянках:
-
ділянка № 1 („Лінійний”) – лінійний водозабір, що розташований у
заплаві р. Південний Буг на південно-західній околиці району
Натягайлівки. Складається з 5 свердловин продуктивністю 1,21 тис. м3/добу;
-
ділянка № 2 („Натягайлівка”) – водозабір, що розташований на лівому
березі р. Південний Буг південніше району Натягайлівки. Складається
з 6 свердловин (з робочих, 3 резервних) продуктивністю 3,26 тис. м3/добу;
-
ділянка № 3 („Інфільтраційний”) – водозабір, що розташований в західній
частині району Натягайлівки по вул. Матросова. Складається з 13 свердловин
продуктивністю 6,71 тис. м3/добу;
-
ділянка № 4 („Мар’їна Роща”) – водозабір, що розташований в
північно-західній частині м. Вознесенська. Складається з 4 свердловин
продуктивністю 0,61 тис. м3/добу.
Система водопостачання міста –
двухзонна. Водопровідна мережа господарсько-протипожежна, кільцева, низького
тиску, має протипожежні гідранти, а також арматуру для аварійного відключення
ділянок мережі. За даними КП „Водопостачання м. Вознесенськ” подано води у
мережу
Всього по промпідприємствам міста
існує 32 свердловини, які забирають воду на технологічні та питні потреби
підприємств. Частина підприємств використовує воду з комунального водопроводу.
Основні
проблеми водопостачання міста:
-
значна водоємкість промислового виробництва (технологічні
процеси, продуктивність систем оборотного та повторного водопостачання, рівень
використання очищених стічних вод не відповідають сучасним вимогам екологізації
водогосподарського комплексу);
-
продуктивність встановленого обладнання (на насосних
станціях) перевищує фактичні об’єми перекачаної води;
-
незадовільний технічний стан та надмірна енергоємність
насосного обладнання;
-
відсутність водомірів і регуляторів
тиску приводить до значних витоків;
-
незадовільний технічний стан мереж призводять до втрат води
до 34% від загального забору;
-
повністю амортизовані і знаходяться в аварійному стані 53%
від загальної протяжності водоводів, 76 % вуличної та квартальної мережі;
-
нераціональне використання води
питної якості на полив та миття територій зрошення садиб,
технологічні потреби промпідприємств;
-
недосконалість економічних та правових основ функціонування
водопровідно-каналізаційного господарства, що не забезпечує відтворювання та
розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.
Потреба у воді на
розрахунковий період складе:
(тис.
м3/макс. добу)
|
|
Розрахунковий період |
|
Вода
питної якості |
15,92 |
|
Технічна
вода |
11,04 |
Існуючі запаси
підземних вод покривають розрахункову потребу в питній воді на розрахунковий
період. Господарсько-питне водопостачання передбачається централізованим
комунальним водопроводом, що має забезпечити надійний санітарний контроль за
якістю, а також за раціональним використанням питної води. Централізованим
водопроводом намічається охопити все населення міста. Система другої категорії
подачі води, магістральні та розподільчі мережі кільцеві, протипожежні низького
тиску з встановленням пожежних гідрантів, згідно СНиП 2.04.02-84, а
також установкою арматури для аварійного відключення ділянок мережі.
Для збільшення пропускної потужності
водопроводу необхідно провести реконструкцію насосних станцій, старих мереж,
провести кільцювання існуючих тупикових мереж міста, здійснити будівництво
нових магістральних мереж у районах перспективної забудови.
Технічне
водопостачання буде здійснюватися по схемах, що існують на промпідприємствах.
Для зменшення витрат свіжої води з природних джерел, необхідно збільшити
використання води у системах оборотного та повторного водопостачання в цілому
по місту, орієнтовно на 25%.
Для зрошення садиб, поливання та
миття територій пропонується використання місцевих поверхневих джерел
(технічний водопровід) та ґрунтових вод з будівництвом поливальних
водопроводів.
9.3. Водовідведення
Каналізування м.
Вознесенська здійснюється по повній роздільній схемі. Відведення і очищення побутових
та виробничих стічних вод здійснюється загальноміською централізованою системою каналізації. Установлена виробнича
потужність системи каналізації 11,00 тис. м3/добу. За 2007 р. на
очисні споруди системою каналізації
було відведено та очищено 1,84 млн. м3 стічних вод (5,03 тис. м3/добу).
Стічні води від багатоповерхової
житлової забудови, установ та підприємств обслуговування, промислових
підприємств по самопливним колекторам надходять до каналізаційних насосних
станцій. На території міста знаходяться 7 основних каналізаційних станцій
перекачування.
Очисні споруди розташовані на
південному сході від міста на відстані
Житловий фонд міста Вознесенськ
обладнано централізованою системою каналізації на 36,1% від загальної площі. Садибна
забудова частково не
каналізована, жителі користуються вигребами.
Промислові
підприємства після попереднього очищення скидають стічні води у міську
каналізацію.
Основні проблеми каналізування
міста:
-
незадовільний технічний стан каналізаційних мереж. Близько
24% мереж знаходяться у аварійному стані та потребує заміни;
-
механічне обладнання насосних станцій повністю зношене;
-
значний об’єм промислових стічних вод (до 60%), що сприяє
зносу мереж та погіршує ступінь очищення на очисних спорудах;
-
насосне обладнання насосних станцій має велику
енергоємність;
-
недосконалість існуючої технології очищення стічних вод;
-
наявність неканалiзованої забудови на території міста, що
веде до забруднення ґрунтів;
-
недосконалість економічних та правових основ функціонування
водопровідно-каналізаційного господарства, що не забезпечує відтворювання та
розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.
Відповідно до розрахункових об’ємів
водопостачання (табл. ВК-1) об’єм
промпобутових стічних вод на розрахунковий період генерального плану у
максимальну добу складає 18,94 тис. м3. Відведення їх передбачається
централізованою комунальною каналізацією на каналізаційні очисні споруди. Для забезпечення очищення
проектного об'єму
стічних вод необхідно розробити проект реконструкції очисних споруд з
доведенням пропускної потужності до 19,00 тис. м3/добу за рахунок
впровадження новітніх технологій очищення стічних вод. Збільшення потужності системи каналізації передбачається за рахунок
реконструкції існуючих споруд (насосні станції, самопливні колектори, напірні
трубопроводи), а також будівництва нових каналізаційних насосних станцій,
прокладки нової самопливної і напірної мережі в районах нової забудови.
9.4. Санітарна очистка територій
Об'єм
централізованого накопичення та вивозу
твердих побутових відходів в 2007 р. склав 11,55 тис. м3,
рідких – 4,17 тис. м3.
Знешкодження твердих побутових відходів
здійснюється на міському звалищі, яке розташоване на відстані
Рідкі побутові відходи вивозяться
асенізаційним транспортом та скидаються у визначені міськводоканалом колодязі
на КНС № 1 і КНС 2а, а потім знешкоджуються на очисних спорудах промпобутової
каналізації.
Згідно до норм
ДБН 360-92**, розрахунковий об’єм накопичення твердих побутових відходів та
сміття з вулиць складе на розрахунковий період генплану 11,88 тис. т/рік
(чисельність місцевого населення 36,00 тис. чол., норма накопичення ТПВ 300
кг/рік, сміття та невраховані 10%). Необхідна площа
полігону до кінця
розрахункового періоду генплану з розрахунку
Для поліпшення екологічного стану
міста та зважаючи на складність розташування нових ділянок, придатних для
складування твердих побутових відходів, на розрахунковий період пропонується будівництво підприємства
промислової переробки відходів продуктивністю 12,00 тис. т/рік (для потреб
міста). Санітарно-захисна зона
9.5. Електропостачання
На даний час електропостачання міста
Вознесенська здійснюється від підстанцій напругою 150 кВ та 35 кВ через
повітряні лінії електропередачі тих же рівнів напруг.
Опорною підстанцією міста є ПС
150/110/35/10 кВ „Вознесенська” (2´40 МВА + 1´25 МВА
+ 1´90 МВА), живлення якої здійснюється повітряними
лініями електропередачі 150 кВ від ПС „Районна-
Виходячи з розрахунків та враховуючи
місцеві умови м. Вознесенська, в цьому проекті пропонується:
- Схема зовнішнього електропостачання міста на весь розрахунковий
період може залишитися без змін.
- Для надійного електрозабезпечення та розвантаження
центру міста необхідно побудувати ПС 35/10кВ „Проектна” з трансформаторами
розрахункової потужності. Живлення нової підстанції здійснити відпайками
від дволанцюгової ПЛ-35 кВ „Вознесенська – Шкірзавод”.
- Для покриття зростаючих на розрахунковий
період електричних навантажень провести реконструкцію на існуючих ПС.
9.6. Теплопостачання
Теплопостачання м. Вознесенська
здійснюється централізованими, децентралізованими та автономними системами.
Садибна забудова використовує
індивідуальні джерела теплопостачання. Промислові підприємства мають власні
джерела теплоти або одержують необхідний тепловий потік від джерел суміжних
підприємств.
За паливо в теплотехнічному
обладнанні використовується здебільшого природний газ. Того ж часу, в
багатоквартирному житловому фонді впроваджуються заходи з переобладнання на
електротеплоустановки.
Виходячи із перспективи розвитку
сельбищної території м. Вознесенськ, теплопостачання існуючого та нового
багатоквартирного житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування міста
вирішується на базі існуючих опалювальних котелень через використання резервів
їх встановлених потужностей, а також через будівництво нових джерел теплоти.
Теплопостачання садибної забудови і
надалі передбачається шляхом використання індивідуального теплового обладнання.
Розвиток існуючої системи теплових
мереж обумовлюється резервом потужності визначених джерел та розміром
додаткових навантажень нових споживачів, вимогами відповідних Технічних умов на
підключення до централізованої системи з урахуванням фактору оптимізації
собівартості житлово-комунальних послуг по об'єктах нового будівництва, як
додаткового абонента.
Теплопостачання нових об’єктів, що
розташовані поза межами радіусу дії існуючих джерел теплоти – можливе за
рахунок додаткового підключення нових абонентів, що пропонується через
застосування модульних (блочних транспортних, дахових) котелень або з
урахуванням вимог чинного законодавства, систем поквартирного опалення, що
дозволяє максимально уникати втрат теплової енергії, підвищити інтенсивність
вводу до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів.
Забезпечення рентабельного та
надійного теплопостачання для об’єктів, що розглядаються на базі
централізованого та децентралізованого теплопостачання від існуючих джерел
теплоти, при відповідному техніко-економічному розрахунку та обґрунтуванні,
потребує проведення їх модернізації впровадження енергозберігаючих технологій,
повної автоматизації котлів найбільш перспективних котелень з урахуванням
сучасних розробок і рекомендацій.
Сучасним напрямком підвищення
рентабельності експлуатації як нових, так і існуючих джерел теплоти,
пропонується продовження оснащення котелень установками прогресивних
когенераційних технологій.
Актуальним є застосування технологій
одержання теплової енергії за рахунок утилізації та спалювання побутових
відходів і сміття.
З метою покращання екологічного
стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого підвищення
коефіцієнту ефективності перетворення енергії, у тому числі за рахунок відмови
від будівництва зовнішніх теплових мереж, водопідготовки, додаткових інженерних
споруд і пристроїв, теплопостачання об’єктів одно- і багатоквартирного нового
житлового фонду та громадського будівництва пропонується шляхом застосування
теплових установок сучасного типу: теплогідромеханічні генератори, теплові
насоси та інші.
Пропонується комплексне застосування
ТНУ з когенераційними установками, геліосистемами.
Стратегічним планом розвитку м.
Вознесенська до 2010 року, затвердженим рішенням сесії міської ради № 3 від 19
червня 2002 року та Програмою реформування житлово-комунального господарства
міста на 2003-2010 рр. передбачено повне відключення квартир від
централізованого постачання тепла, що спрямоване на поліпшення якості і
кількості послуг теплопостачання і гарячого водопостачання, економію
енергоресурсів та керування послугою.
9.7. Газопостачання
На даний час рівень газифікації м.
Вознесенська на базі використання
природного газу характеризується достатньо розвинутою системою розподільчих
газопроводів високого, середнього і низького тисків. Джерела – дві АГРС на
північному сході і південному сході від міста.
Перспективний розвиток газифікації
м. Вознесенська намічено шляхом подальшої розбудови системи розподільчих
газопроводів високого, середнього і
низького тисків, будівництва нових ГРП, ШРП.
Як напрямок перспективного розвитку
газифікації міста, насамперед районів садибної забудови, на подальших стадіях
проектування пропонується розглянути можливість переходу до одноступеневої
системи з використанням комбінованих будинкових регуляторів тиску (КБРТ).
Рекомендовано проведення коригування
існуючої схеми газопостачання міста з урахуванням навантажень нових споживачів
та забезпеченням стабільності експлуатації Схеми в цілому. При цьому, за основу
коригування Схеми слід покласти принципи економної, ефективної і безпечної
подачі та споживання природного газу, а також заходи, направлені на скорочення
його витрат на одиницю виробленої теплоти та продукції, на впровадження нових
технологій, дозволяючих заміну природного газу на інші види палива – відходи
сировини, біогаз та інші.
9.8. Інженерна підготовка та
захист території
9.8.1. Гідротехнічні заходи
Місто Вознесенськ Миколаївської
області розташований на злитті рік Південний Буг і Мертвовод.
У період весняного паводку частина
території міста підлягає періодичному затопленню. Особливістю такого затоплення
є проходження паводків на річці Південний Буг, які створюють значний підпір
рівня води на заплавній частині ріки Мертвовод.
Біля міста річка Мертвовод має
помірно звивисте русло, ширина долини – 2-
Діючі яри та балки створюють
несприятливі умови для забудови, а продукти ерозії, які виносяться в р.
Мертвовод, засмічують її русло і призводять до зменшення її пропускної
здатності.
Ґрунтові умови характеризуються І типом просідання з
можливим проявом ІІ типу.
Територія міста підлягає до
карстоутворення і розташована у межах Причорноморської карстової області.
Крім того, на території міста є
розриті ділянки з порушеною територією, які необхідно рекультивувати.
Внаслідок обстеження території, аналізу природних
умов, вивчення наявного картографічного і планового матеріалів, а також
враховуючи архітектурно-планувальні рішення та перспективи розвитку міста,
визначився комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту
території, який включає:
-
захист від затоплення і підтоплення;
-
влаштування набережної та пляжів;
-
розчистку рік, струмків та водойм, ліквідація
заболоченостей;
-
протиерозійні заходи;
-
протипросідні заходи;
-
протикарстові заходи;
-
рекультивацію порушених територій.
9.8.2. Дощова каналізація
На сьогоднішній день на території
відведення дощових вод на території міста відбувається поверхневим способом: по
рельєфу, відкритими канавами, водопропускними трубами, по схилах і тальвегах
балок та ярів у напрямку річок Мертвовод і Південний Буг.
Мережі закритої дощової каналізації
побудовано тільки на двох ділянках:
-
по вулиці Зої Космодем’янської, протяжністю L =
-
по вулиці Тельмана, протяжністю L =
Відведення дощових вод з території
існуючої та нової забудови передбачається мережами дощової каналізації –
відкритими водовідвідними лотками та закритими колекторами: води відводяться
через дощопроймальні колодязі до систем магістральних та головних колекторів,
які влаштовуються вздовж вулиць.
До магістральних колекторів
передбачено підключення внутрішньоквартальної мережі з прилеглої території.
На гирлових ділянках дощової
каналізації перед випуском стоку у водні об’єкти влаштовуються очисні споруди,
на яких передбачено повну очистку та знезараження поверхневого стоку, згідно з
Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Після очищення стоку, випуски
здійснюються в водні об’єкти: річки Мертвовод і Південний Буг.
10. Протипожежні заходи
При розробці генерального плану
враховувались вимоги пожежної безпеки у відповідності з розробленими МВС
України «Правилами пожежної безпеки України» та ДБН 360-92**.
На даний час в місті розташована Спеціальна
державна пожежна частина № 19 Вознесенського районного відділу Головного
управління МНС в Миколаївській області (пров. Жовтневий, 2) із загальною
кількістю автомашин – 11 одиниць, з них 5 пожежних автомашин та 6 спеціальних,
яка обслуговує населення міста Вознесенська та Вознесенського району. Знаходиться
вона в центральній частині міста і не забезпечує необхідного радіусу
обслуговування –
На
розрахунковий період проектом пропонуються такі містобудівні протипожежні
заходи:
§
формування житлових утворень, що розділяються системою
магістралей;
§
організація безперервної системи магістральних вулиць і
доріг для забезпечення транспортних зв’язків між житловими районами;
§
дотримання нормативної протипожежної відстані між будинками
і спорудами;
§
створення єдиної системи зелених насаджень, які у разі
пожежної небезпеки повинні слугувати шляхами евакуації населення і під’їзду
пожежних автомобілів;
§
будівництво пірсів на р. Мертвовод та р. Південний Буг для
під’їзду та водозабору пожежних машин;
§
при розміщенні пожежних депо необхідно забезпечити охоплення
всієї території міста, при цьому радіус обслуговування кожного з них не повинен
перевищувати
Виходячи із необхідного радіусу
обслуговування
-
по вул. Жовтневої революції 285;
-
по вул. Корольова (район Нетягайловки) ;
-
по вул. Тимирязева (район Болгарки).
Таким чином, кількість пожежних депо
складатиме 4 об’єкта з загальною кількістю 11 пожежних автомашин.
Водопровідна мережа міста
проектується кільцевою, що забезпечує подачу води в умовах пориву мереж. На
водопровідній мережі міста проектом передбачається встановлення через кожних
Збереження пожарного та регулюючого
запасу води здійснюється резервуарами чистої води, розташованими на площадках
водопровідних споруд. Розрахунок необхідної кількості води на пожежогасіння
приведений в розділі «Водопостачання».
11. Основні техніко-економічні
показники
Таблиця
|
№
з/п |
Показники |
Одиниця
виміру |
Сучасний
стан |
Розрахунковий
період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Територія |
га/% |
2256/100,0 |
2570,0/100,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
забудовані землі |
га/% |
1864,7/82,7 |
2162,3/84,1 |
|
|
§
сільськогосподарські землі |
га/% |
174,6/7,7 |
34,1/1,3 |
|
|
§
ліси та інші лісовкриті площі |
га/% |
10,4/0,5 |
235,0/9,1 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
-
лугопарки, лісопарки тощо |
га/% |
- |
235,0/9,1 |
|
|
§
озеленені території спецпризначення |
га/% |
4,0/0,1 |
23,0/1,0 |
|
|
§
землі під водою, болота та відкриті землі без рослинного
покриву або з незначним рослинним покривом та інші |
га/% |
202,3/9,0 |
115,6/4,5 |
|
|
з
них: |
|
|
|
|
|
-
під водою |
га/% |
1,8/0,1 |
53,8/2,1 |
|
2 |
Населення |
тис. чол./% |
38,3/ 100,0 |
36,0 /100,0 |
|
|
з
нього: |
|
|
|
|
|
§
у працездатному віці |
тис. чол./% |
22,1/57,7 |
19,3/53,6 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
3 |
Чисельність трудових ресурсів,
всього |
тис. чол./% |
22,9/100,0 |
21,8/100,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
працездатне населення у працездатному віці (за виключенням
непрацюючих пенсіонерів та інвалідів І і ІІ групи у працездатному віці) |
тис. чол./% |
20,9/91,3 |
19,1/87,6 |
|
|
§
особи, старші працездатного віку та підлітки, зайняті в
економіці міста |
тис. чол./% |
1,8/7,9 |
2,4/11,0 |
|
|
§
сальдо маятникової міграції |
тис. чол./% |
0,2/0,8 |
0,3/1,4 |
|
4 |
Розподіл трудових ресурсів
за сферами економічної діяльності |
|
|
|
|
|
Трудові
ресурси, всього |
тис. чол./% |
22,9/100,0 |
21,8/100,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
зайняті у господарському комплексі міста |
тис. чол./% |
17,8/77,8 |
18,7/85,8 |
|
|
§
особи в працездатному віці, які навчаються з відривом від
виробництва |
тис. чол./% |
1,0/4,4 |
1,5/6,9 |
|
|
§
безробітні у працездатному віці, зареєстровані в державній
службі зайнятості |
тис.
чол./% |
1,2/5,2 |
0,6/2,7 |
|
|
§
незайняте працездатне населення у працездатному віці |
тис. чол./% |
2,9/12,7 |
1,0/4,6 |
|
5 |
Структура зайнятості населення у
господарському комплексі, всього |
тис. чол./% |
17,8/100,0 |
18,7/100,0 |
|
5.1 |
Зайняті
економічною діяльністю на підприємствах, в установах, організаціях і
громадських об’єднаннях у юридичних осіб( з урахуванням кількості зайнятих на
малих підприємствах), всього |
тис.
чол./% |
12,0/67,4 |
12,6/67,4 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
промисловість |
тис. чол./% |
3,9/21,9 |
4,3/23,0 |
|
|
§
капітальне будівництво |
тис. чол./% |
0,7/3,9 |
0,8/4,3 |
|
|
§
транспорт і зв’язок |
тис. чол./% |
1,5/8,4 |
1,5/8,0 |
|
|
§
оптова торгівля та посередництво у торгівлі |
тис. чол./% |
1,2/6,7 |
1,3/6,9 |
|
|
§
сільське господарство |
тис. чол./% |
0,1/0,6 |
0,1/0,5 |
|
|
§
освіта, всього |
тис. чол./% |
1,4/8,4 |
1,6/8,6 |
|
|
з
них: |
|
|
|
|
|
-
вищі та професійно-технічні навчальні заклади |
тис. чол./% |
0,3/1,7 |
0,4/2,1 |
|
|
§
охорона здоров’я, соціальна допомога |
тис. чол./% |
1,0/5,6 |
1,1/5,9 |
|
|
§
операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги
юридичним особам |
тис. чол./% |
0,4/2,3 |
0,5/2,7 |
|
|
§
державне управління |
тис. чол./% |
0,7/3,9 |
0,3/1,6 |
|
|
§
фінансова діяльність |
тис. чол./% |
0,18/1,0 |
0,2/1,1 |
|
|
§
колективні, громадські та особисті послуги |
тис. чол./% |
0,34/1,9 |
0,3/1,6 |
|
|
§
культура та мистецтво |
тис. чол./% |
0,18/1,0 |
0,2/1,1 |
|
|
§
інші (готелі, громадське харчування тощо) |
тис. чол./% |
0,4/2,3 |
0,4/2,1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
5.2 |
Фізичні
особи і працюючі у них |
тис. чол./% |
5,3/29,8 |
5,7/30,5 |
|
|
з
них: |
|
|
|
|
|
-
туристична діяльність |
тис. чол./% |
0,02/0,1 |
0,1/0,5 |
|
5.3 |
Інші
зайняті (одноосібники, служителі релігійних культів, зайняті в особистому
підсобному господарстві, самозайняті та інші) |
тис. чол./% |
0,5/2,8 |
0,4/2,1 |
|
6 |
Житловий фонд |
тис. м2/% |
689,1/100,0 |
1048,6/100,0
»1050,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
багатоквартирна забудова |
тис. м2/% |
232,2/33,7 |
295,6/28,2 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
-
малоповерхова (1-3 поверхи) |
тис. м2/% |
127,3/18,5 |
130,9/12,5 |
|
|
-
середньоповерхова (4-5 поверхів) |
тис. м2/% |
104,9/15,2 |
164,7/15,7 |
|
|
§
садибна забудова |
тис. м2/% |
456,9/66,3 |
753,0/71,8 |
|
6.1 |
Середня
житлова забезпеченість |
м2/чол. |
18,0 |
29,1 |
|
6.2 |
Вибуття
житлового фонду |
тис. м2 |
- |
0,1 |
|
6.3 |
Обсяги
нового житлового будівництва, всього |
тис. м2/% |
- |
360,1/100,0 |
|
|
у
тому числі: |
|
|
|
|
|
§
багатоквартирна забудова |
тис. м2/% |
- |
63,5/17,6 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
-
малоповерхова (1-3 поверхи) |
тис. м2/% |
- |
3,7/1,0 |
|
|
-
середньоповерхова (4-5 поверхів) |
тис. м2/% |
- |
59,8/16,6 |
|
|
§
садибна забудова |
тис. м2/% |
- |
296,6/82,4 |
|
6.4 |
Розміщення обсягів нового
житлового будівництва |
тис. м2/% |
- |
360,1/100,0 |
|
|
§
на вільних територіях |
тис. м2/% |
- |
152,4/42,3 |
|
|
§
добудова на існуючих садибних ділянках |
тис. м2/% |
- |
176,6/49,1 |
|
|
§
на територіях реконструкції та вибіркової забудови |
тис. м2/% |
- |
24,8/6,9 |
|
|
§
незавершене багатоквартирне будівництво |
тис. м2/% |
- |
6,3/1,7 |
|
7 |
Озеленені території загального
користування: |
|
|
|
|
|
§
міської забудови |
га |
10,3 |
57,3 |
|
|
§
за межами забудови у межах міста (лугопарки, лісопарки) |
га |
10,4 |
235,0 |
|
8 |
Транспорт: |
|
|
|
|
|
§
загальна довжина магістральних вулиць (у проектних межах
міста) |
км |
58,0 |
63,0 |
|
|
§
щільність вуличної мережі |
км/км2 |
2,1 |
2,3 |
|
|
§
довжина ліній автобуса по осі вулиць |
км |
42,0 |
61,0 |
|
|
§
щільність транспортної мережі |
км/км2 |
2,0 |
2,3 |
|
|
§
рівень автомобілізації (індивідуальні легкові автомобілі) |
авт. на 1000 мешканців |
160 |
300 |
|
9 |
Водопостачання: |
|
|
|
|
|
§
сумарний відпуск води: |
|
|
|
|
|
-
питної якості |
тис. м3/добу |
3,69 |
15,92 |
|
|
-
технічної якості |
тис. м3/добу |
- |
11,04 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
§
потужність
головних споруд питного водопроводу (ВОС) |
тис. м3/добу |
15,50 |
16,00 |
|
|
§
джерело питного водопостачання, що використовується |
|
Підземні води |
Підземні води |
|
10 |
Водовідведення: |
|
|
|
|
|
§
загальне надходження стічних вод |
тис. м3/добу |
5,03 |
18,94 |
|
|
§
потужність каналізаційних очисних споруд |
тис. м3/добу |
8,50 |
19,00 |
|
11 |
Санітарна очистка: |
|
|
|
|
|
§
об’єми побутового сміття |
тис. т/рік |
11,55
тис. м3/рік |
11,88 |
|
|
§
удосконалені звалища |
од. /га |
1/12,75 |
1/12,75 |
|
|
§
сміттєпереробне підприємство |
од./тис. т/рік |
- |
1/12,00 |
|
12 |
Газопостачання: |
|
|
|
|
|
§
споживання газу всього (житлово-комун. сектор) |
млн. м3/рік |
27,4 |
61,06 |
|
|
§
те ж по обсягах нового будівництва |
млн. м3/рік |
- |
16,05 |
|
|
§
джерела газопостачання: |
|
|
|
|
|
-
ГРС |
одиниць |
1 |
2 |
|
|
-
ГГРП, ГРП (ШРП) |
одиниць |
48 |
51 |
|
13 |
Теплопостачання: |
|
|
|
|
|
§
потужність централізованих джерел тепла (житлово-комун.
сектор) |
МВт |
31,66 |
60,0
(як варіант) |
|
|
§
подача тепла (житлово-комун. сектор), всього |
МВт |
13,60 |
54,82 |
|
|
§
те ж по обсягах нового будівництва |
МВт |
- |
15,30 |
|
14 |
Електропостачання: |
|
|
|
|
|
§
сумарне електричне навантаження |
тис.кВт |
- |
24,8 |
|
|
§
річне споживання електроенергії |
млн.
кВт х год |
- |
126,0 |
|
15 |
Інженерна підготовка
та захист території |
|
|
|
|
15.1 |
Гідротехнічні заходи: |
|
|
|
|
|
§
захисна дамба |
км |
0,3 |
13,8 |
|
|
§
набережна |
км |
- |
0,3 |
|
|
§
влаштування пляжів |
га |
- |
3,0 |
|
|
§
підсипка території |
га |
- |
28,3 |
|
|
§
розчистка річок, струмків |
км |
1,08 |
21,8 |
|
|
§
розчистка водойм |
га |
- |
1,8 |
|
|
§
влаштування дренажної канави |
км |
- |
1,3 |
|
|
§
захист від підтоплення |
га |
- |
623,0 |
|
|
§
ліквідація заболоченостей |
га |
- |
34,1 |
|
|
§
протиерозійні заходи |
га |
- |
51,4 |
|
|
§
рекультивація порушених земель |
га |
- |
38,3 |
|
15.2 |
Дощова
каналізація: |
|
|
|
|
|
§
самопливна дощова каналізація |
км |
0,5 |
86,0 |
|
|
§
напірна дощова каналізація |
км |
- |
4,2 |
|
|
§
насосні станції |
шт. |
- |
2 |
|
|
§
очисні споруди |
шт. |
- |
12 |
